МИКОЛА АНТОНОВИЧ ХИЖНЯК

В16 жовтня 2001 пішов з життя видатний український вчений-фізик, один з визнаних лідерів і натхненників Харківської школи фізики, найбільший фахівець в галузі електродинаміки, прискорювальної фізики та фізики плазми. талановитий педагог і чудова людина професор Микола Антонович Хижняк. Все життя Миколи Антоновича є прикладом безмежної відданості науці, прагнення до пізнання законів природи і безкорисливого служіння Її величності істини. Н.А.Хіжняк народився 18 травня 1929 року в селі Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області в родині робітника. Важкі роки дитинства, обпалені суворими тридцятими і військовими сороковими, не завадили йому отримати атестат зрілості і в 1944 році вступити в Харківську спецшколу Військово-повітряних сил, а потім на фізико-математичний факультет Харківського державного університету, після закінчення якого в 1952 році він був направлений на роботу в Харківський фізико-технічний інститут АН УРСР (УФТІ), де він відбувся і як науковець, і як талановитий керівник і вихователь наукової молоді. Він пройшов шлях від молодого вченого до доктора фізико-математичних наук, професора, академіка Міжнародної академії наук прикладної радіоелектроніки, заступника директора Інституту плазмової електроніки і нових методів прискорення Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут». Їм отримано ряд фундаментальних результатів в різних областях фізичної науки. Першою науковою роботою, виконаною Н.А.Хіжняком під керівництвом Я.Б.Файнберга, було дослідження розповсюдження електромагнітних хвиль в шаруватих просторово-періодичних діелектриках. Опублікована в ЖТФ в 1955 році робота поклала початок численним дослідженням з сповільних структур і дала початок новому механізму генерації електромагнітних хвиль (параметричного черенковського випромінювання), глибоко досліджуваного зараз вже в рентгенівському діапазоні довжин хвиль як в Україні так і за кордоном. У 1957 році їм (у співавторстві) було передбачене явище параметричного електромагнітного випромінювання зарядженої частинки, що рухається рівномірно і прямолінійно в шаруватих середовищі, а в 1958 році він захищає кандидатську дисертацію на тему «Деякі питання електродинаміки неоднорідних середовищ». До цього ж часу відносяться перші роботи з теорії інтегральних рівнянь макроскопічної електродинаміки, основні положення якої були протягом наступних десятиліть істотно розвинені і доповнені. У ці роки були вирішені багато фундаментальних проблем теорії дифракції електромагнітних хвиль на діелектричних і магнітних тілах з довільними параметрами анізотропії у вільному просторі і в хвилеводах, теорії штучних діелектриків, динаміки заряджених частинок і плазмових згустків в електромагнітних полях складної геометрії. Останні роботи у творчій співпраці з К.Д. Синельниковим стали основою його докторської дисертації «Деякі питання теорії взаємодії плазмових згустків із зовнішніми полями», яку він успішно захистив у 1968 році. З 1969 року Н.А. Хижняк - начальник лабораторії, а потім і начальник експериментального відділу УФТІ, в якому під його керівництвом були розроблені і створені унікальні типи лінійних прискорювачів протонів і багатозарядних іонів, вперше в світі було реалізоване модифіковане змінно-фазове фокусування. Далі вже в 1980-х і початку 1990-х успішно реалізується колективний прискорювач для електроядерної енергетики, розробляється нова техніка для підвищення електроядерної безпеки та екологічно чистої енергетики і для виробництва ядерних мембран і короткоживучіх медичних ізотопів. Микола Антонович - автор понад 570 друкованих наукових праць, в тому числі 5 монографій і більше 50 винаходів. У 1986 році вийшла у світ фундаментальна праця Н.А. Хижняка «Інтегральні рівняння макроскопічної електродинаміки» - підсумок його багаторічної діяльності, який є ключем до вирішення багатьох внутрішніх і зовнішніх задач електродинаміки. Наукова діяльність професора Хижняка Н.А. широко відома у всьому світі і відзначена Державними преміями в галузі науки і техніки: СРСР 1979 року - за активну участь у розробці та створенні лінійних прискорювачів електронів; УРСР 1986 року - за монографію «Інтегральні рівняння електродинаміки»; України 1996 року - за роботи з модифікованого змінно-фазового фокусування. Разом зі співробітниками їм вперше у вітчизняній фізиці було розпочато створення малогабаритних високочастотних прискорювачів протонів і дейтронів для потреб народного господарства (Золота медаль і диплом першого ступеня ВДНГ СРСР). У 1993 році його обрали академіком Академії наук прикладної радіоелектроніки Білорусі, Росії та України. Н.А.Хіжняк - Заслужений діяч науки і техніки України, член Російського ядерного товариства, Американського фізичного товариства, активно працював в Українському фізичному товаристві. Відмінною особливістю його роботи було постійне поєднання науково-дослідної роботи з педагогічної. У 1958 році спільно з професором М.І. Корсунским організував кафедру спецфізікі при Харківському авіаційному інституті. Багато років професор Хижняк Н.А. викладав у Харківському держуніверситеті. Неоціненний його внесок у становлення радіофізичного факультету та формування його наукового напрямку. З 1970 року він професор кафедри прикладної електродинаміки радіофізичного факультету. Величезну частину свого часу приділяв підготовці висококваліфікованих фахівців - під його керівництвом 53 аспіранта і здобувача захистили кандидатські дисертації, а 18 його учнів захистили докторські дисертації. Він був членом декількох захисних і наукових рад. Довгі роки Н.А. Хижняк відповідальний редактор та член редколегії Вісника Харківського університету з розділу «Радіофізика та електроніка». 20 років працював його міський семінар «Інтегральні рівняння макроскопічної електродинаміки». Рідкісне поєднання прекрасного теоретика і експериментатора зумовило унікальність багатогранної творчості Н.А. Хижняка, а притаманна йому виняткова доброзичливість по відношенню до колег і учнів зумовили щиру повагу і сердечну вдячність широкого кола фізиків і радіофізиків різних поколінь. Микола Антонович був широко освіченою людиною, якій була цікава не тільки фізика, а й інші сфери природничонаукового пізнання, філософія, історія релігії, різні види мистецтв. Прекрасний сім'янин, дивно добрий, доброзичливий чоловік, оптиміст з чудовим почуттям гумору - таким був Микола Антонович. Для всіх нас він назавжди залишиться взірцем Вченої і Людини, світлу пам'ять про нього ми назавжди збережемо в наших серцях.